Мита на канадські товари: позов проти адміністрації Трампа

Мита на канадські товари стали причиною масштабного судового позову після того, як Білий дім запровадив 50% збори на продукцію обсягом 20 мільярдів доларів. Цей крок став наслідком провалу торговельних переговорів між США та Канадою у серпні 2026 року. Liberty Justice Center, представляючи інтереси Gellert Global Group, вимагає від Суду з міжнародної торгівлі визнати ці мита незаконними. Позивачі прагнуть повернути сплачені кошти разом із відсотками. Судова справа зосереджена на тому, чи перевищив президент США свої повноваження, використовуючи законодавство 1930 року для обходу конституційних обмежень Конгресу.

Автор Олена Савченко

Опубліковано 21 жовтня 2026 р., 20:08 4 хв читання

Мита на канадські товари: позов проти адміністрації Трампа

Чому постало питання про законність мит на канадські товари?

Позов проти адміністрації Трампа базується на твердженні, що Білий дім вийшов за межі своїх повноважень, запровадивши масштабні торговельні обмеження. Liberty Justice Center, представляючи інтереси Gellert Global Group, стверджує, що введення 50% мита на певні канадські товари завдало «негайну шкоду американському бізнесу». Компанія Gellert Global Group, сімейне підприємство з третьою зміною спадкоємців, наразі змушена сплачувати величезні збори на сир, імпортований з Канади, що підриває стабільність їхніх ланцюгів постачання.

Ситуація посилюється тим, що американські виробники також стикаються з дзеркальними митами з боку Канади. Це створює замкнене коло економічної нестабільності, де обидві сторони намагаються захистити власні ринки через інструменти, які можуть бути юридично сумнівними. Позов вимагає не лише скасування зборів, а й повного відшкодування збитків, завданих імпортерам.

Вплив на ланцюги постачання

Для таких компаній, як Gellert Global Group, мита — це не просто додатковий податок, а фактор, що руйнує десятиліття побудованих зв'язків. Ко-генеральний директор Томас Геллерт зазначив, що ці заходи миттєво руйнують відносини з постачальниками та клієнтами, створюючи невизначеність, яка відчувається по всьому ринку харчових продуктів.

Які юридичні норми оскаржує Liberty Justice Center?

Центральним елементом юридичного спору є використання адміністрацією Розділу 338 Закону про тарифи 1930 року. Хоча цей майже столітній закон розроблений для захисту американського бізнесу від іноземної дискримінації, правозахисники стверджують, що він не надає виконавчій владі права запроваджувати «всеохопні мита» за першою ж ознакою торговельного спору. Liberty Justice Center наполягає, що використання цього закону є спробою обійти конституційні повноваження Конгресу щодо регулювання тарифів.

Позов містить два основні юридичні аргументи:

  • Перекриття законодавства: Стверджується, що положення Розділу 338 були замінені Розділом 301 Закону про торгівлю 1974 року, і тому їх використання зараз є неправомірним.
  • Відсутність правової основи: Навіть якщо Розділ 338 залишається чинним, Білий дім не надав достатніх юридичних підстав для запровадження саме таких масштабних обмежень проти Канади.

Ця стратегія є частиною ширшої боротьби проти розширення президентської влади в питаннях економічної політики.

Як діють канадські контрзаходи проти США?

Канада відповіла на дії Вашингтона стратегією «долара за долар», що призвело до повномасштабної торговельної війни. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що канадські заходи є прямою відповіддю на те, що Трамп назвав «нерівним ставленням» до американських автомобілів, молочних продуктів та алкоголю. Це створює ситуацію, де економічний тиск використовується як інструмент політичного протистояння.

Окрім дзеркальних мит, канадська сторона вказує на порушення процедурних норм. Згідно з вимогами Розділу 338, має існувати 30-денний період очікування перед введенням зборів. Однак у випадку з молочними продуктами, зокрема сиром, мита були додані до списку лише за тиждень до початку їхнього стягнення, що є прямим порушенням встановленого регламенту.

Який контекст має цей позов у межах судових справ проти Трампа?

Це вже четвертий позов, ініційований Liberty Justice Center проти тарифної політики Трампа. Група має успішний прецедент: у лютому цього року суд скасував широкомасштабні мита, запроваджені на підставі Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA). Це свідчить про систематичну спробу адміністрації використовувати різні законодавчі акти для досягнення однакових цілей у обхід Конгресу.

Сара Албрехт, головна виконавча директорка Liberty Justice Center, підкреслює, що суть справи полягає не в особистості президента, а в межах самої посади. За її словами, жоден президент не повинен мати можливості «дістати з полиці закон, який не застосовувався роками, і використовувати його для запровадження масових мит або заборон імпорту без обмежень, встановлених Конгресом».

Конституційна боротьба за повноваження

Юристи наголошують на тому, що Конституція США чітко делегує повноваження щодо встановлення тарифів саме законодавчій гілці влади — Конгресу. Виконавча влада, на їхню думку, намагається маніпулювати законодавством, переносячи одну та саму політику з одного статуту на інший, аби створити ілюзію відсутності юридичних обмежень. Цей позов є спробою відновити конституційний баланс сил.

FAQ: Поширені запитання про митні суперечки

Хто є ініціатором нового судового позову?

Ініціатором виступила організація Liberty Justice Center від імені американської компанії Gellert Global Group. Компанія займається імпортом продуктів харчування і постраждала від 50% мита на канадський сир, що негативно вплинуло на її прибутки та стабільність постачання.

Що саме оскаржується в суді?

Оскаржується законність запровадження 50% мит на канадські товари на суму близько 20 мільярдів доларів. Позов стверджує, що Білий дім перевищив свої повноваження, використовуючи Розділ 338 Закону про тарифи 1930 року не за призначенням.

Які основні аргументи захисту Білого дому?

Хоча офіційні коментарі ще очікуються, адміністрація Трампа обґрунтовує свої дії необхідністю відповіді на «нерівне ставлення» до американських товарів. Вона посилається на право використовувати мита як інструмент у торговельних спорах для захисту національних інтересів.

Які наслідки для бізнесу має ця торговельна війна?

Бізнес стикається з різким зростанням витрат, порушенням ланцюгів постачання та високим рівнем невизначеності. Компанії змушені платити високі мита, а водночас отримувати удари від канадських контрзаходів, що підриває міжнародну торгівлю.

Чи є цей позов першим у цьому напрямку?

Ні, це четвертий позов Liberty Justice Center проти тарифів Трампа. Раніше група вже виграла справу проти мит, запроваджених за Законом про міжнародні надзвичайні економічні повноваження (IEEPA), які були скасовані судом у лютому 2026 року.

Key takeaways

  • Мита на канадські товари обсягом $20 млрд стали предметом нового судового позову.
  • Liberty Justice Center звинувачує адміністрацію у перевищенні повноважень через Розділ 338.
  • Канада запровадила дзеркальні мита у відповідь на дії США.
  • Суть спору полягає у захисті конституційного права Конгресу встановлювати тарифи.

Перспективи торговельного протистояння

Цей судовий процес може стати визначальним для розуміння меж президентської влади в економічній сфері. Якщо суд визнає мита незаконними, це не лише змусить адміністрацію повернути мільярди доларів імпортерам, а й створить важливий юридичний прецедент, який обмежить використання «сплячих» закостів для торговельних маневрів. У будь-якому разі, напруженість між США та Канадою залишається високою, а економічні наслідки для бізнесу обох країн будуть відчутними протягом тривалого часу.

Олена Савченко